ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

Дмитро Шушпанов, Мар’яна Ліфанова

Анотація


У статті досліджено коучинг і наставництво як інноваційні інструменти управління персоналом та їх значущість для ефективного управління людськими ресурсами з метою підвищення конкурентоспроможності компанії. Наведено трактування терміна “коучинг”. Проаналізовано його як один з важливих чинників покращення діяльності організації. Нині тема коучингу стала однією з найзатребуваніших в області менеджменту та консалтингу. Представлено й охарактеризовано переваги коучингу.
Розглянуто успішний досвід використання коуч-технологій у транснаціональних корпораціях, зокрема на прикладі компаній США, Японії, Сінгапуру і Західної Європи. Здійснено порівняння коучингу з наставництвом. Наставництво більше акцентує на практичній частині, коли досвідчений працівник навчає менш досвідченого, це – процес довготривалий.
Обґрунтовано основні переваги застосування даних інструментів управління в умовах глобалізації. Представлено й охарактеризовано основні коуч-моделі. Коучингові технології спрямовані на трансформацію системи управління персоналу компаній, на досягнення мети з найоптимальнішим використанням ресурсів та розвиток працівників компанії. Коучингові технології створюють середовище, в якому зміни відбуваються найбільш легко, швидко та природно. Для досягнення більшої продуктивності стосунки між том-менеджерами та працівниками мають ґрунтуватися на партнерстві, довірі й безпеці.
Висвітлено наукові засади впровадження коучингу в організаціях як методу управління їх розвитком та ефективністю. Доведено, що коучинг дає змогу працівникам максимально швидко адаптуватися до змін та домогтися максимальної самореалізації.

Ключові слова


коучинг; транснаціональна корпорація; коуч-модель; наставництво; ментор; інновації; навчання персоналу

Повний текст:

PDF

Посилання


Баніт О. Системи професійного розвитку менеджерів у транснаціональних корпораціях корпораціях: досвід Німеччини і Польщі : монографія. Київ : ДКС-Центр, 2018. 414 с.

Задорожна Л. Ефективність коучингу як інноваційного стилю менеджменту. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. Вип. 19. С. 71–74.

Кара Н., Костюк О., Янковська Л., Пісний В. Формування людського капіталу у транснаціональних корпораціях. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. 2009. № 649. С. 276–283.

Котовська І. Коучинг як новий метод управління персоналом. Соціально-економічні проблеми і держава. 2016. Вип. 1 (14). С. 178–184.

Лев Н., Бала Р. Моделі коучингу: характеристика та особливості застосування. Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. 2012. № 727. С. 76–81.

Миколайчук І. Коучинг у системі управління персоналом. Вісник КНЕУ. 2015. № 4. С. 50–67.

Павлов В., Кушнірук О. Коучинг та наставництво у підприємницькій діяльності України. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. 2012. С. 276–280.

Черненко О. Застосування коучинг-методу в системі управління персоналом торгової організації для підвищення продуктивності праці. Вчені записки Університету “КРОК”. 2019. № 2 (54). С.159–168.

Whitmore J. Coaching For Performance: Growing People, Performance and Purpose. London; Naperville, USA : Nicholas Brealey, 2002. 180 p.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.